ПРОФІЛАКТИКА СТРЕСУ НА РОБОТІ

У своєму житті практично кожна людина відчуває стрес. У сучасному світі стрес є одним з найпоширеніших недуг. І це дійсно так, адже впливу стресу піддаються люди різного віку і професій незалежно від національності та місця проживання, соціального стану та рівня культури. Природа стресу - це унікальна реакція організму на небезпеку. І у кожної людини ступінь такої реакції – різна. Звідси і таке поняття як стресостійкість.

 

За оптимальних умов працівник має володіти здатністю справлятися із стресовими факторами, правильно організовувати свою поведінку в складних ситуаціях соціальної взаємодії, безконфліктно вирішувати проблеми у відносинах з іншими людьми, тобто володіти конфліктостійкістю, основним елементом якої є стресостійкість. Стресостійкість буде забезпечувати високу ефективність діяльності й сприятиме збереженню здоров'я людини, якщо вона буде креативно мислити у вирішенні своїх проблем. Більшість стресових ситуацій з фізичної області переростають, як сніжний ком в психологічну область. Стресів взагалі уникнути не можна в принципі. Це автоматична реакція організму на важкі або несприятливі ситуації.

 

Виробничі фактори, дія яких виводить з рівноваги фізіологічні та психічні функції людини, що позначається на нервовій системі організму і служить причиною виникнення стресу, слід сказати, що дослідження такого впливу на людину праці в Україні мають місце, але вони не висвітлюють питання психофізіологічних критеріїв допуску працівника тієї чи іншої професії до роботи.

 

Значну частину випадків стресів провокують фактори, пов'язані з виконанням професійних обов'язків. Роботодавці, які грамотно вибудовують свою систему менеджменту приділяють неабияку увагу питанням можливого впливу таких факторів.

 

Спеціалісти з менеджменту виділяють такі організаційні чинники, здатні викликати стрес, як:

1) перевантаження ;

2) конфлікт ролей (виникає, якщо працівнику пред'являють суперечливі вимоги);

3) невизначеність ролей (працівник не впевнений в тому, що від нього очікують);

4) нецікава робота (обстеження 2000 робітників – чоловіків 23-х професій показало, що ті, хто має більш цікаву роботу, проявляють менше неспокою і менш схильні фізичним нездужанням, ніж ті, що займаються нецікавою для них роботою);

5) погані фізичні умови (шум, холод і пр.);

6) неправильне співвідношення між повноваженнями і відповідальністю;

7) погані канали обміну інформацією в організації.

 

Причинами стрессогенности також є несприятливий морально-психологічний клімат у колективі, невирішені конфлікти, відсутність соціальної підтримки і т.д.

На сьогодні правом на проведення психофізіологічної експертизи (ПФЕ) наділені державні та приватні структури, які мають ліцензію на проведення медичної практики за спеціальністю психофізіологія, а також обладнані спеціалізованими кабінетами для ПФЕ, оснащені сертифікованою профільною комісією МОЗ України програмно-апаратним комплексом для проведення ПФЕ та мають у своєму штаті лікаря-психофізіолога. Зокрема, така експертиза обов’язкова для працівників підземних робіт.

 

Під час проведення ПФЕ проводяться психофізіологічні дослідження на предмет сенсомоторної реакції, уваги, швидкості переключення уваги, зорової та слухової пам’яті, емоційної стійкості та почуття тривоги, втоми та недбалості.За результатами ПФЕ працівник маже бути визнаний таким, що за своїми психофізіологічними якостями професійним вимогам до працівника, який виконує підземні роботи, відповідає в повній мірі (або в цілому). Такі працівники можуть бути допущені до підземних робіт. Або працівник визнається таким, що мінімально відповідає професійним вимогам за своїми психофізіологічними якостями. Такі працівники можуть бути допущені до виконання робіт підвищеної небезпеки з обмеженнями (визначаються індивідуально лікарем – психофізіологом залежно від виду робіт і конкретних умов професійної діяльності) та потребують повторного обстеження через один рік. Або працівник за результатами ПФЕ визнається таким, що не відповідає професійним вимогам, та його не рекомендується допускати до підземних робіт. Працівники, які отримали даний висновок, за своїми професійно важливими психофізіологічними якостями не відповідають професійним вимогам конкретної діяльності та не можуть бути допущені до виконання робіт підвищеної небезпеки.

 

        Нормативною основою для здійснення заходів психофізіологічної експертизи, зокрема, є вимоги:

- статей 5 та 17 Закону України "Про охорону праці", якими передбачено, що до виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи та що працівники, зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, підлягають обов'язковому медичному огляду;

- спільного наказу МОЗ України та Держгірпромнагляду від 23.09.1994 № 263/121 "Про затвердження "Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі", який зареєстрований в Міністерстві юстиції від 25.01.1995р.№18/554;

- наказу МОЗ України від 21.05.2007 № 246 "Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.07.2007р. №846/14113.

З метою профілактики стресів, важливо формувати позитивний соціально-психологічного клімат в колективі.

 

Умови, в яких відбувається взаємодія членів будь-якого колективу, впливають на успішність їх спільної діяльності, на задоволеність процесом і результатами праці. До них відносять санітарно-гігієнічні умови, в яких працюють співробітники: температурний режим, вологість, освітлення, просторість приміщення, наявність зручного робочого місця і т.д. Величезне значення має і характер взаємовідносин в групі, домінуючий в ній настрій.

 

Колектив є одним із видів малої групи, в якій міжособові відносини засновані на взаємній довірі людей, відвертості, чесності, порядності, взаємній повазі і т.п. Психологічно розвиненим вважається такий колектив, в якому склалася диференційована система різних ділових і особистих взаємовідносин, що будуються на високій етичній основі.

Термін соціально-психологічний клімат (СПК), що нині широко вживається, часто прийнято ставити в один ряд з поняттями духовної атмосфери, духу колективу і переважаючого настрою.

 

Можна сказати, що СПК в колективі – це сукупність соціально-психологічних характеристик певної групи людей, що є результатом їх спільної діяльності, які характеризують психологічний настрій і взаємовідносини в колективі.

Розрізняють сприятливий і несприятливий СПК в колективі.

 

Найважливішими ознаками сприятливого СПК є довіра членів колективу один до одного, доброзичлива і ділова критика, вільний вираз власної думки, відсутність тиску керівників на підлеглих і визнання за ними права самостійно ухвалювати рішення, достатня інформативність членів колективу про його завдання і стан справ при їх виконанні, задоволеність приналежністю до колективу, високий ступінь емоційної включеності і взаємодопомоги, прийняття на себе відповідальності за стан справ в групі кожним з її членів.

 

Таким чином, можна визначити наступні шляхи формування позитивного СПК в колективі:

- забезпечення державою стабільності в економічному та політичному житті суспільства, що впливає на соціальне і психологічне благополуччя його членів і, відповідно, на соціально-психологічний клімат робочих груп;

- забезпечення сприятливих санітарно-гігієнічних умов, надання комфортного робочого місця, що підвищує задоволеність від трудової діяльності в цілому та формує сприятливий СПК;

- надання гідної матеріальної винагороди, творчої та цікавої роботи, можливості професійного і особистого розвитку, реалізації свого потенціалу;

- уникнення монотонності діяльності, її високої відповідальності, ризику для здоров’я та життя співробітників;

- забезпечення чіткого розподілу функціональних обов’язків, відповідності працівників їх професійній ролі, а також психологічної сумісності співробітників для уникнення конфліктів в колективі;

- надання задовільного інформаційного забезпечення діяльності організації для уникнення розповсюдження чуток і пліток;

- урахування керівництвом інтересів працівників при прийнятті рішень та приділення уваги встановленню міцного та тісного зв’язку з підлеглими.

 

Отже, керівник може істотно вплинути на характер міжособових відносин в робочому колективі, на відношення до спільної діяльності, задоволеність умовами і результатами роботи, тобто соціально-психологічнийклімат, від якого багато в чому залежить ефективність діяльності організаціїв цілому.

 

В.о.начальника відділення                                                 С.В.Червяк

Джерело:kuibrda.gov.ua

Прочитано 1148 разів
Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net