Трудові династії ТОВ «40 років Агро»

Державна служба зайнятості проводить роботу по популяризації робітничих професій, робітничих династій з метою мотивації учнів до отримання професій та спеціальностей, актуальних на сучасному ринку праці.

Вірність обраній справі, сімейна спадковість, традиція передачі «естафетної палички» від діда онукам, коли слова «хочу продовжити справу батьків!» кажуть у другому, третьому і подальших поколіннях – це заслуговує особливої поваги та уваги.

30 серпня Більмацькою районною філією Запорізького ОЦЗ спільно з підприємством «Вісник Плюс» громадської організації «Вісник нашого краю» проведено прес-тур на ринкоутворююче підприємство району, ТОВ «40 років Агро», розташоване на території Смирновської об’єднаної територіальної громади. Метою поїздки була зустріч з керівництвом товариства та представниками трудових династій, які працюють на підприємстві.

«Де народився, там і згодився» - цей вислів як ніде доречний, коли говорити про колектив товариства, починаючи від його керівника Стецюна Анатолія Васильовича, представників старшого покоління трудових династій Дубовика Віктора Миколайовича,   Івченка Павла Федоровича , продовжуючи їх синами Дубовиком Віктором, Івченком Ярославом і закінчуючи двома місцевими студентами ПТУ, які проходять практику і дуже органічно влилися в трудовий колектив.

Звичайно, проблеми в товаристві є, особливо цього посушливого, важкого для аграріїв року. Але працьовитий, сформований, згуртований за роки трудовий колектив,з якого відсіялися випадкові, не бажаючі трудитися люди, за словами голови товариства Стецюна А.В., працює стабільно, злагоджено.

Підтвердження цьому отримали у ході зустрічей з трудовими династіями батьків та синів Дубовиків та Івченків. Обоє батьки працюють у господарстві після проходження служби в армії. Беззмінне робоче місце на протязі довгих років, розуміння необхідності і життєвої потреби трудитися, любов до землі, до рідного краю, дружні стосунки в колективі, відкритість, щирість у спілкуванні – це те, що характеризує Дубовика Віктора Миколайовича та Івченка Павла Федоровича, те,що вони передали своїм синам, Віктору та Ярославу. Віктор, за словами батька, ще не вміючи толком ходити, вже їздив, з дитинства любив техніку, що, напевно, і визначило його долю. Він закінчив Бердянський педагогічний інститут, повернувся в село, не зміг працевлаштуватися за спеціальністю і пішов працювати у місцеве господарство водієм, як батько. З того часу промайнуло пять років і він цілком задоволений своїм вибором.

Івченко Ярослав, навчаючись у професійно- технічному училищі, проходив практику у господарстві, а по його закінченні став працювати слюсарем- ремонтником механічної майстерні. Привчав його до праці, до техніки з дитинства батько, який трудиться трактористом.

Спокійні, розсудливі, трудолюбиві, з чудовим почуттям гумору, справжні господарі своєї землі, на яких тримається наше українське село – це все про них, простих сільських трудівників. Від них отримуєш неймовірний заряд позитиву, оптимізму, гордості за те, що такими людьми багата наша українська земля.

Окремо за кожну  трудову династію читайте незабаром на нашому сайті в рубриці "Наш край/Трудові династії".

Прочитано 954 разів
Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net