Курсы валют: курс евро, доллара, рубля
вишивакна

Реклама на сайті

автозапчасти
бизон
р7

Кузьменко Лариса Володимирівна

Народилася 27 вересня 1962 року, в с. Степне Херсонської області, в сім’ї сільської інтелігенції. Після закінчення середньої школи вступила до Мелітопольського училища культури, який закінчила у 1982 році і з цього ж року розпочала свою трудову діяльність. За направленням почала працювати у Олексіївській сільській бібліотеці на посаді бібліотекаря. Це були перші сходинки трудової кар’єри, що визначили головний вектор професійної діяльності та міцно пов’язали майбутнє з роботою саме у сфері культури.

З лютого 1988 року Лариса Володимирівна і до сьогодні працює завідуючою Олексіївської сільської бібліотеки. За підтримки родини кімната відремонтована, сучасно обладнана полицями та стендами.  Тематичні  викладки, книжкові виставки на цікаві теми та до державних свят, бібліографічні огляди – постійна форма її роботи. Тісна співпраця зі школою залучує дітей до світу книги. Це і дитячі ранки «Чарівний світ казки», літературні читання «Ласкою мами зігріте серденько», «Слово і музика нехай єднають нас», диспути та бесіди «Про батьківський край запитаємо в книги» та багато інших.

Увесь  часактивно займалася і театральним колективом, який плідно працював ще з 1965 року. «Вона згуртувала оновлений склад односельців, котрі по-справжньому закохані в театр. І виступають вони на сцені професійно. Тож невипадково, переглянувши їхні вистави, знавці стверджують, що таку самодіяльність не сором показати і на столичній сцені» (газета «Голос України»). Вистави класиків української літератури «Сватання»», «Бесталанна», «Сто тисяч», «Сватання на Гончарівці», «Кайдашева сім’я», «Москаль-чарівник», «По ревізії» у виконанні самодіяльних артистів за підтримки Олексіївського радгоспу бачили по всьому районі, в м. Пологи. Рівень виконавської майстерності самодіяльних акторів під керівництвом  Кузьменко Л.М. та складний репертуар театру не залишився без уваги   обласного управлінням культури. Результатом плідної творчості дружнього колективу стало присвоєння звання «Народний» самодіяльний театральний колектив 19 жовтня 1995 року беззмінним  режисером якого є до сьогодні Лариса Володимирівна.У обласному конкурсі самодіяльних театральних колективів «Театральна весна – 2004» колектив нагороджено дипломом за пропаганду театрального мистецтва, у 2008 році на огляді театральних колективів в м. Приморську естрадний дует у складі Ігоря Чухно та Максима Німченко посіли 1 місце.

Її творчими доробками стали вистави «Шлюб за оголошенням», «Жених з орденом», «Фараони», «Чмир», «Мартин Буруля», «Фарбований наречений», «А мимо пролітають поїзди» та багато інших. В цих постановках Лариса Володимирівна виступає не тільки режисером та і талановитою виконавицею. В її доробках до 30 ролей головних та другорядних.

Без перебільшення можна сказати, що Лариса Володимирівна не просто віддана своїй роботі, а закохана в неї. Вона - ініціатор проведення багатьох  культурно-мистецьких  заходів  в своєму селі та районі, зокрема саме вони з чоловіком  стояли у витоків створення свята прикордонників, яке з 2008 року набуло спочатку районного, а тепер і міжнародного масштабу. Оригінальні сценарії, розроблені Кузьменко Л.В. завжди цікавлять колег-культпрацівників та часто ними використовуються в роботі. Це «Моє село – земля моїх батьків» (до дня села), «Юрий Антонов – национальное достояние России» (до 60-річчя композитора і співака), до ювілею «Лесь Курбас – український режисер, актор, драматург» та багато інших.

Завдяки сумлінній праці Лариса Володимирівна неодноразово нагороджувалась відзнаками управління культури Запорізької  облдержадміністрації (1995,1998,2001р.), обласного методичного центру культури і мистецтва (2009, 2012 р.), Куйбишевської районної ради та районної державної адміністрації, грамотами відділу культури і туризму,учасниця обласного конкурсу «Господиня свого краю» цього року.

Гордиться  Лариса Володимирівна і своєю родиною. Чоловік Микола Миколайович, відомий у районі працівник культури, директор Олексіївського сільського будинку культури, у всьому є їй надією та опорою. Радують  професійними успіхами син Ігор – водій мікроавтобуса та донька Тетяна, яка працює вихователем дитячого садка «Колосок», та любі онуки Андрійко та Крістинка – всі активні учасники художньої самодіяльності.

На все інколи не вистачає часу. Але мало хто знає, що для душі ночами вона вишиває картини та ікони з бісеру. Хоча їх ще небагато в її доробках, але скільки прекрасного навкруги, що проситься на полотно.

Минулого року Лариса Володимирівна відзначила свій золотий ювілей і має великі плани на майбутнє. І як би в подальшому не склалася  доля, її внесок у життя свого села та життєва позиція,без перебільшення, варті поваги, а творчість - захвату.

 

Прочитано 1562 разів