Курсы валют: курс евро, доллара, рубля
вишивакна

Реклама на сайті

автозапчасти
бизон
р7

«Щоранку ми народжуємося знову. Тільки те, що ми зробимо сьогодні, і буде мати найбільшу важливість».

   OlenaЧи не задумувались ви хоч раз над питанням, чому люди, здавалось, з однаковими можливостями, в схожих обставинах знаходяться, а почуваються по-різному. Одні скаржаться на долю, незадоволені роботою, взаємовідносинами в колективі, сім`ї, нічого, здається, не може змусити їх посміхнутися. А є, навпаки, люди, які за будь-яких обставин залишаються позитивно налаштованими, радіють життю самі і допомагають робити це іншим. Ось, наприклад, як наша сьогоднішня гостя редакції, Олена Романщак. Завжди всміхнена, привітна, турботлива.  Настрій собі піднімає, наспівуючи улюблені пісні. Як розповідають її близькі друзі, з нею завжди легко та весело, відпочиваєш гуртом і тілом і душею.

Голова профсоюзного комітету Куйбишевської центральнної районної лікарні Людмила Іванівна

Підпала виділяє Олену не тільки як відповідального працівника і активного члена профсоюзу, а й великий талант, незамінний на любих міроприємствах.

Ось, наприклад, в 2012 році вона приймала участь від колективу у конкурсі «Жінка року» і отримала перемогу.  В цьому році наша Олена, перебуваючи ще в декретній відпустці, відгукнулася на прохання колективу і прийняла участь у щорічному обласному конкурсі медичних працівників «Мелодії душі», де потрапила в призову десятку і була нагороджена дипломом і грошовою премією. А скільки разів ще відгукувалась вона, коли потрібно було виступити на благо колективу. Дякувати Богу, є ще люди, які ось так самовіддано, безкорисливо дарують тепло своїх сердець, навіть, використовуючи свій особистий час.

А зараз ми познайомимось ближче з нашою героїнею:

 Доброго дня, Олено! Розкажіть трішки про себе нашим читачам.

 Доброго дня! Народилася і вирісла я в нашому рідному селищі. Ходила до школи "Інтелект", потім навчалася в Бердянському медичному коледжі, та за направленням працювала в Запоріжжі в Кардіологічному диспансері. Пропрацювала там недовго, бо доля мене знову повернула до рідного селища, де зараз живу, разом із чоловіком виховуємо двух донечок і працюю в Куйбишевській ЦРЛ.

 Хто чи що сприяло тому, що Ви почали співати? Яквиявили Ваш талант?

Моябабуся раніше співала в хорі, та й мене з дитинства привчала до співу, мені це дуже подобалось таз легкістю вдавалось. А потім і шкільні роки проходили з піснею на різнихсвятах.

 Чи є щеспівочі таланти серед ваших рідних та близьких?

Так, у нас вся родина співуча. Разом зі своїм чоловікомми неодноразово співали на сцені, а тепер вже й старша донечка бере участь в різних концертах селища, та і вмаленької нашої вже проявляються вокальні якості по-своєму.

 Розкажіть проваші виступи, в яких конкурсах приймали участь?

В 2012 році приймала участь в районному конкурсі «Жінка

Року», в якому стала переможницею. Саме після цього конкурсу я більш розкрила

своє захоплення до співу, після чого і почала співати на сцені. А вже цього

року прийняла участь в обласному конкурсі серед медичних працівників «Мелодії

душі».

 Чи допомагаєВаш талант у Вашій професії( «старша медична сестра пологового відділення» (прим. ред.)? Яким чином?

 Так, допомагає, адже бувають різні ситуації на робочому місці, та досить згадати якусь

гарну пісню та наспівати її подумки, як настрій враз стає позитивним і все

навколо змінюється на краще).

 Розкажіть просвоїх діточок. Чи розвиваєте ви в них вміння співати?

У мене дві донечки: Настінька – їй 8 років, та Сашенька –їй 2 рочки. Як я вже згадувала, старша донечка ходить до районного будинку культури - займається співом та виступає на різних святах. Та  й меншенька вжепідспівує кожного дня, але ще трішки треба підрости.

 Яке вашежиттєве кредо?

«Щоранку ми народжуємося знову. І те, що ми зробимосьогодні, і буде мати найбільшу важливість».

Чи не задумувались ви про кар'єру співачки?

В дитинстві завжди хотілось стати відомою співачкою, та це була лише дитяча мрія, адже співати – це лише моє захоплення, яке іноді допомагає забути про всі негаразди сьогодення.

Найнезабутніша подія в житті…

 Сама найнезабутніша подія в моєму житті – це звичайно

поява моїх маленьких янголяток – діточок, адже це є найголовнішим в житті.

 Вашінайзаповітніші мрії?

 На даний момент я мрію лише про те, щоб в нашому житті

були лише позитивні емоції та події!

 Ваші побажаннянашим читачам

 Я бажаю всім не занурюватися в буденності, а й знаходити

хвилинки займатися улюбленими справами, своїм захопленням. Щоб життя

наповнювалося більш позитивними емоціями, адже наші емоції змінюють світ

навколо нас.

Прочитано 1072 разів