Курсы валют: курс евро, доллара, рубля
вишивакна

Реклама на сайті

автозапчасти
бизон
р7

Епопея.Думки після перейменування

Епопея з перейменуванням селища на рівні району  завершена, остаточну крапку  має  поставити обласна та Верховна Рада, тому дозволю собі декілька думок  з приводу Кам'янки- Більмака.

Перша з приводу «гріхів» П.І.Будника.  Приблизно в 2010 році Павло Іванович звернувся до мене з пропозицією взяти участь у створенні  історії Царекостянтинівки-Куйбишевого. Уточню, не Комиш-Зорянський селищний голова, не Смирновський сільський голова чи якийсь  інший,  а саме «некомпетентний» П.І.Будник. В ході роботи  над історією Царекостянтинівки постало декілька  питань: коли виникло село, як воно називалося і т. д. Автор цих рядків у 80-х роках минулого століття  працював  у архівах Москви та тодішнього Ленінграда (Санкт-Петербурга) і не знайшов підтверджень того, що Куйбишеве у перші роки існування  називалося Кам'янкою.

 

Посилання на відповідний аркуш Російського державного архіву стародавніх актів з твердженням,  що «поселенцы навали слободу Каменкой в «Истории  городов и сел. Украинской ССР.Запорожская область», виявилося фальшивкою. Тоді ж я замовив у згаданому архіві копію цього аркушу з печаткою установи – слово  «Кам'янка» там не було (цю копію можу надати всім бажаючим). Звичайно, я показав цю копію П.І.Буднику, якого звинувачують у «халатному ставленні до обов'язків», він не повірив мені і написав 6 квітня 2011 року в Російський державний архів стародавніх актів листа з проханням підтвердити посилання на цей  архів авторів нарису «Куйбишеве» в «Істрії міст і сіл УРСР» і отримав 11 жовтня 2011 року відповідь:  «Сообщаем, что указанные Вами архивные документы из ф. 1308 «Материалы Генерального и Специального межеваний по Екатеринославской губернии (Оп. 2, ед. хр  525, 531) не подтверждают факт онования селения Каменка (Цареконстантиновка) в 1782 году.».

 

Наведіть мені, будь ласка, аналогічний приклад звернення до архіву іншого селищного чи сільського голови Куйбишевського району?

У  ході створення «Історії Царекостянтинівки-Куйбишевого» у Павла Івановича виникла ідея  звернутися до старожилів  селища, щоб вони поділилися своїми спогадами і автор звернувся до сім'ї  М.С. та П.Т.Малук, Г.Є.Батечка та інших. Звертався я письмово і до керівників галузей, зокрема, медицини та культури (те, що вони не відповіли – то вже інша історія). Саме П.І.Будник запропонував звернутися за допомогою до вчителів та учнів обох шкіл селища. Задумка була такою, щоб учні коротко написали матеріал під назвою «Історія моєї родини в історії селища». Удвох з П.І.Будником ми виступили перед старшокласниками загальноосвітніх шкіл Куйбишевого і закликали їх взяти участь у  цій акції, пообіцявши, що найкращі матеріали увійдуть до майбутньої книги. Жоден  вчитель і учень обох шкіл не надав жодного матеріалу до книги!

Рукопис підготовлений у 2014 році, затримка з її виданням зумовлена, в тому  числі, й «епопеєю» з перейменування селища.

 

Друга думка, з приводу тюрків і тюркомовних. Окрім  Л.Гумільова є й інші вчені, які вивчали і перших, і других, та видали капітальні праці, зокрема С.О.Плетньова. Вона стверджує, що тюрки були й у Куйбишевому. Я ж стверджую, що вони є в селищі і досі.

 

Ще одна думка. Протистояння та образи з приводу назви райцентру не приведуть  до добра, навчімось поважати один одного, прислухатись до думок інших людей, шукати конструктив.     Кам'янсько-Більмацька «епопея» виникла не на порожньому місці – це результат нашого зневажливого ставлення до історії, зокрема до історії своєї сім'ї, своєї школи, свого села чи селища. Що б не подумали про мене читачі, але я твердо переконаний (про це писав ще у 80-х роках), що якщо в школі не вивчається курс (можливо, факультативний) «Історія моєї школи» («Біблія школи»), то школа повністю не виконує своїх функцій, і не тільки виховних. Аналогічно, якщо в жодній школі району не вивчається  курс «Історія рідного краю» (умовна назва), то Кам'янсько-Більмацькі «епопеї» гарантовані  і в майбутньому. Слово «вивчається» застосовано умовно, в даному випадку така «Історія рідного краю» повинна бути в школах, а чи вивчатимуть її учні – то інша справа.

 

І останнє, про рибу і голову. На моє тверде переконання, історію рідного краю повинні знати не тільки учні, а й дорослі, в першу чергу керівники районних структур – в  майбутньому структур громад.  Я б запровадив для них, як в країнах Прибалтики, своєрідний іспит із історії рідного краю.

 

В історії з Кам'янкою-Більмаком все ж є позитив: у селищі з'явились люди, які цікавляться історією свого краю, свого селища – цих людей не було ще років 5 тому. За це, безсумнівно, треба віддати належне П.І.Буднику. Житель селища С.М.Макарович ініціював написання «Історії Куйбишевської школи», зробив перший грошовий внесок  у цю справу. Рукопис її знаходиться у Куйбишевській друкарні. Бажаючі – долучайтесь!

Сергій Шевчук, пенсіонер, краєзнавець, с.Шевченківське.

Прочитано 1163 разів